Зв'язатись з нами
close

* Реєструючись ви погоджуєтесь на обробку і зберігання персональних даних

close

* Реєструючись ви погоджуєтесь на обробку і зберігання персональних даних

Підтримати соціально вразливих людей. Місяць інклюзії в Українській соціальній академії

В Українській соціальній академії триває Місяць інклюзії, впродовж якого ми розповідаємо про успішні кейси інклюзивних соціальних підприємств.

Коли говорять про інклюзію, найчастіше мова йде про інклюзію в освіті та інклюзивне навчання. Але інклюзія також передбачає що кожен зможе брати участь не тільки в академічному, а й у суспільному житті. Чудовий спосіб це зробити — соціальне підприємництво, яке дає можливість стабільно заробляти та вирішувати при цьому соціальну проблему. Адже люди з інвалідністю та іншиих вразливих соціальних груп нерідко стикаються з труднощами при працевлаштуванні.

Звісно, в Україні працює чимало організацій, які надають людям із вразливих соціальних груп матеральну допомогу, їжу, ліки, речі, дах над головою тощо. Але набагато краще дати їм можливість самим забезпечити себе та своїх близьких — та відчути себе потрібними і корисними суспільству через працю, задіяність і спілкування.

Цього разу ми вибрали найцікавіші кейси підприємств, які допомагають людям із вразливих соціальних груп. І на власному прикладі доводять, що запустити соціальний бізнес не так важко, як здається. Тож, якщо ці історії вас надихнули — запрошуємо на Акселератор соціального підприємництва до Української соціальної академії.

 Спільнота Святого Егідія: підтримка бездомних

Керівник  спільноти святого Егідія Юрій Ліфансе зауважує, що його організація чи не найперша в Україні почала працювати з бездомними людьми. За словами Юрія, такі люди не завжди потребують фінансів. Скоріше навпаки – уваги, розуміння, допомоги, наприклад, у виробленні документів, та простого людського спілкування.

Спільнота Святого Егідія свою роботу із бездомними здійснює у декількох напрямках, але один з ключових — безкоштовні обіди. Саме в цей час вдається налагодити контакт з бездомними, аби виявити їхні проблеми і допомогти.

Епідемія коронавірусу змусила спільноту збільшити пункти роздачі їжі з п’яти до дев’яти. Таким чином сьогодні щотижнева кількість розданої їжі становить 1500-1700 порцій.

Зараз спільнота за допомогою соціологічної організації проводить в Києві масштабне соціологічне дослідження для того, щоб отримати реальний портрет бездомного з його проблемами і болями. Також це допоможе удосконалити існуючі та віднайти нові шляхи для їх вирішення.

«Кожен з нас працює, але гарантувати майбутнє своїх дітей – це змінювати суспільство вже зараз. Тому ми маємо будувати і працювати заради всього суспільства», – резюмує пан Юрій.

Карітас-Спес Одеса: допомога людям з Віл/СНІД

Організація недавно розпочала свою роботу в Одесі. Її керівник Пьотр Росохацький після окупації Криму змушений був переїхати в Одесу. Тут він зібрав навколо себе однодумців та заснував Карітас-Спес. «Я розумів, як це працює у Польщі, у Європі, а також у цій сфері працював і в Криму. Тому не мав жодних страхів, коли дав життя новому проєкту в Одесі», – розповідає пан Пйотр.

Молодь, діти, сім’я – це майбутнє суспільства і тому основні напрямки посиленої благодійної роботи відбуваються саме з ними. Особливо, коли серед них є люди, які мають ВІЛ/СНІД. «Ми маємо великий проєкт з ВІЛ-інфікованими людьми, адже їм особливо важлива підтримка», – пояснює Пьотр.

Зараз пан Пйотр планує створити соціальне кафе або центр зайнятості для підлітків. «Одеса туристичне місто. Багатьом людям буде зручно зустрітися за чашкою кави, а не в себе вдома. Що стосується центру, то на на думку Пйотра, категорія підлітків найбільш вразлива. Адже краще вже зараз підготувати молодь до життя, аніж потім боротися з наслідками.

Свічкова майстерня та робота з ромами в Мукачево

При Карітас-Спес Мукачево діють три реабілітаційні центри, будинки дитячого типу, дитячі садочки, власні автобуси для перевезення діток до школи, соціальні їдальні та кухні. Зокрема, в ромських таборах діє п’ять таких кухонь.

Вдалий досвід соціального підприємництва організація має через реалізацію проєкту свічкарні.

Свічкова майстерня пройшла два етапи свого життя. Дев’ять років тому чеські друзі передали організації обладнання для виготовлення свічок. «У нас працює спільнота «Віра і Світло», яка допомагає людям з особливими потребами. Моя добра колегиня запропонувала залучити їх до роботи у майстерні. І я підтримав таку ідею», – ділиться пан Ференц. Згодом до проекту долучився батько дитини з аутизмом. Він надав будинок під майстерню — і почав займатися свічкарнею. Але невдовзі через хворобу був змушений призупинити роботу.

Пів року тому свічкарня відновила свою діяльність у Хусті — і зараз там працюють п’ятнадцять людей з особливими потребами.

«Раніше ми продавали свічки за кордон, в Італію. А зараз плануємо реалізовувати їх через приватного підприємця. Але найважливіше — нам вдається розвиватися і допомагати людям з особливими потребами. І не тільки їм», – розповідає Ференц Фегер.

Місяць інклюзії в Українській соціальній академії триває — найближчим часом ми найцікавішими кейсами соціальних підприємств, які допомагають соціально вразливим групам людей. Тож слідкуйте за новинами на нашій сторінці у Фейсбуці!