Зв'язатись з нами
close

* Реєструючись ви погоджуєтесь на обробку і зберігання персональних даних

close

* Реєструючись ви погоджуєтесь на обробку і зберігання персональних даних

Голодного нагодувати: як Українська соціальна академія допомагає облаштовувати благодійні кухні і пекарні для біженців

У час, коли через війну Росії проти України понад 7 млн українців стали внутрішньо переміщеними особами, християни можуть у буквальному сенсі виконати заповіді Христа: голодного нагодувати чи спраглого напоїти. Чимало греко-католицьких парафій відкрили центри допомоги біженцям, де є не лише нічліг, а й одяг, ліки та харчування. Організувати такі центри парафіям допомагають благодійні організації, такі як Українська соціальна академія. В Академії розповідають, що за останні два місяці надали понад десяток грантів на облаштування благодійних кухонь і пекарень. Ось лише деякі із прикладів.

м. Кам’янець-Подільський

У містечку Кам’янець-Подільський парафія УГКЦ Матері Божої Почаївської отримала кошти на купівлю додаткового обладнання для благодійної пекарні. Сьогодні пекарня вже виготовляє випічку, яку продають по соціальних цінах та роздають потребуючим безкоштовно. Усі кошти від прибутку передбачені на облаштування храму та благодійну кухню, допомогу малозабезпеченим та внутрішньо переміщеним особам».

Проєкт курує парох о. Тарас  Хом’юк. Його головною метою є допомога потребуючим. На парафії хочуть забезпечити потреби незахищених верств населення, в першу чергу внутрішньо переміщених осіб у високоякісних хлібобулочних виробах. Пекарня випікає хліб та кондитерську випічку із натуральних і екологічно чистих продуктів.

м. Красилів

Відкриття ще однієї пекарні Українська соціальна академія профінансувала у Красилівській територіальній громаді Хмельницької області.  Кошти отримала греко-католицька парафія Святого Рівноапостольного князя Володимира. Місцевий парох о. Ігор Куриба розповідає, що відкрити благодійну пекарню  на парафії  вирішили після того, як до Красилова приїхали понад 3 тис. внутрішньо переміщених осіб.

«Ми вирішили відкрити пекарню «Рука допомоги» аби допомогти  тим людям,  які вимушено покинули свої домівки, а деякі з них втратили все. У нас є невелике приміщення 28 кв. м. і завдяки Українській соціальній академії,  ми закупили обладнання для випікання хлібобулочних виробів і можемо відкрити там міні-пекарню», – розповідає о. Ігор.

За його словами проєкт працюватиме на постійній основі, як соціальне підприємство. Міні-пекарня допомагатиме хлібобулочними виробами також військовим, якими  священик опікується як військовий капелан.

«Зараз усі потребують допомоги: і наші військові, і переселенці, і місцеві. Станом на сьогодні ми маємо близько 150 внутрішньо переміщених багатодітних сімей, в яких є троє і більше дітей. Вони  потребуватимуть нашої підтримки  і надалі,  адже в Україні продовжуються активні бойові дії. У нас є також місцеві малозабезпечені. Їм усім ми хочемо хоча б  частково допомогти з хлібобулочними виробами», – каже священик.

м. Кривий Ріг

Кошти Української соціальної академії для  відкриття кухні та кав’ярні «Шматочок раю» отримала греко-католицька парафія Святої Трійці у Кривому Розі.  Відкрити при парафії кухню із трапезним залом місцевого пароха о. Ігоря Дмитришина спонукала потреба допомогти внутрішньо переміщеним особам,  які опинилися у Кривому Розі, залишивши регіони, охоплені військовими діями.

Як розповідає координаторка проєкту Марина Скоропад, разом із будівництвом храму парафія завершує облаштування великого приміщення, в якому облаштують соціальну кухню і благодійну їдальню.

«Ми маємо приміщення площею 250 кв. м., а придбане за кошти Української  соціальної академії обладнання дасть можливість готувати їжу для тих, хто найбільше цього потребує. Сьогодні це внутрішньо переміщені особи,  яких приїхало у Кривий Ріг дуже багато. Ми плануємо принаймні раз у тиждень робити благодійні обіди спочатку для ста осіб», – розповідає Марина Скоропад.

За її  словами, благодійна кухня допомагатиме також військовим та людям, які опинилися у складних життєвих обставинах. У кав’ярні продаватимуть продукцію за соціальними цінами, що зробить її доступною для більшої  кількості людей.

Загалом у проєкті  працюватимуть близько п’яти осіб,  серед них  і люди, що опинилися в складних життєвих обставинах.

«Ми  хочемо допомогти із працевлаштуванням тим, кому працевлаштуватися непросто. Маю на увазі осіб з інвалідністю. Тут недалеко від нас існує навчальний центр для осіб із  вадами слуху, ми пропонуватимемо декому із них працевлашуватися у нас», – каже Марина Скоропад.

На парафії переконані, робота у благодійній кухні та кав’ярні допоможе у соціалізації та економічній інтеграції тим, хто зустрічається із подібними труднощами. Під час праці на кухні вони отримають цінні навички, які допоможуть їм у подальшому дати собі раду у житті. Тут також будуть проходити стажування студенти із можливістю подальшого працевлаштування.

Як розповідає менеджерка програм Української соціальної академії Христина Гарбуз, допомога проєктам, які підтримують внутрішньо-переміщених осіб, сьогодні є пріоритетним напрямком для Української соціальної академії.

«У цей критичний для України час, ми бачимо, яку допомогу потребуючим можуть надати соціальні підприємці. Вони не лише допомагають працевлаштувати тих, хто опинився у складних життєвих обставинах, але й допомагають забезпечити їжею тисячі людей, які через війну вимушено покинули свої домівки. Тут, в Академії ми розуміємо особливу цінність таких проектів», – каже Христина Гарбуз. За її словами, дуже тішить і той факт, що до допомоги біженцям долучилися греко-католицькі парафії, які можуть цю допомогу успішно надавати, освоївши навички соціального підприємництва.

Голова правління Академії Сергій Олійник переконаний, що соціальне підприємництво є також надійною основою для відбудови української економіки, зруйнованої війною.

«Тепер, коли більшість українського бізнесу або призупинила свою діяльність або взагалі перестала працювати відкриття нових проєктів є надзвичайно важливим. Адже це і додаткові кошти до державного бюджету, які надходять як податки і також стимулювання економіки через купівлю товарів людьми, які у цих підприємствах працевлаштовані», – розповідає Сергій Олійник.