fbpx
Зв'язатись з нами
close

* Реєструючись ви погоджуєтесь на обробку і зберігання персональних даних

close

* Реєструючись ви погоджуєтесь на обробку і зберігання персональних даних

5 років на ринку соціальних інновацій. Скільки соціальних підприємств запустила Українська Соціальна Академія?

«Бачити, аналізувати, діяти», — цей слоган знайомий всім випускникам та студентам Української Соціальної Академії. А їх чимало — за 5 років у програмах та подіях Академії взяли участь більше 8000 людей.

На наших очах розвивалась екосистема соціального підприємництва, з’являлись нові гравці ринку, запускались соціальні бізнеси — тільки одна Українська Соціальна Академії допомогла створити близько 127 таких підприємств. Але мета УСА, як і раніше, актуальна — Академія прагне змінювати світ за допомогою соціального підприємництва.

Ми поговорили з СЕО Академії Михайлом Мельником про те, як змінився ринок за цей час, останні тренди в СП та те, які знання та інструменті зараз мастхев для соціальних інноваторів.

— В останні кілька років про соціальне підприємництво заговорили особливо активно. Як ви думаєте, що змінилося в нашій країні?

Дійсно, сьогодні розвиток соціального підприємництва в Україні є позитивним трендом. Згадайте, ще сім-десять років тому соціальні ініціативи, ярмарки для незахищених верств населення, соціальний фандрайзинг були одиничними історіями. Зараз цей тренд видно неозброєним поглядом: щорічно кількість таких ініціатив зростає.

Але ми вважаємо, що за соціальною економікою і соціальними підприємцями майбутнє. Соціальний бізнес вже зараз показує помітні результати — ми бачимо, як українські підприємці створюють робочі місця, працевлаштовуючи соціально незахищені верстви громадян, придумують нові способи переробки матеріалів, покращуючи екологічну ситуацію.

Можу сміливо сказати, що ми знаходимося на порозі вибухового розвитку соціального бізнесу. Причин багато: це і зміна поколінь, парадигми мислення, і соціальний курс великих компаній, і потреба в соціальній реалізації споживачів, так багато всього. Але в цілому бізнес-клімат в країні залишає бажати кращого, тому бум цей – справа не одного року.

— Які ваші особисті підсумки роботи за 5 років роботи Академії? 

Весь цей час УСА змінювалася і розвивалася. Адже найголовніший наш принцип — ми не вчимо тому, що не спробували зробити самі. Якщо це фандрайзинг — ми самі маємо успішний досвід залучення коштів з різних джерел, якщо соціальне підприємництво — у нас також досвід такої роботи і т.д.

Коли ми засновували Українську Соціальну Академію, то вивчали західні міжнародні практики та намагалися адаптувати їх для України. До того часу у мене вже був досвід роботи у соціальних підприємствах Бразилії, Мексики, Італії та Німеччини.За 5 років ми освоїли багато інструментів — щось запозичили із закордонного досвіду, щось винайшли самі.

Так, методології програм для соціальних стартапів розроблені разом з викладачами бізнес-школи WU Executive Academy (Австрія) та Центру розвитку соціального підприємництва Santa Clara University (США) та адаптовані під потреби соціальних підприємців нашої країни. Тож 5 років роботи у нас накопичився один з найбільших портфелів методичних матеріалів і  практик соціального підприємництва.

— Одна з найбільших проблем вітчизняної освіти — відсутність орієнтації на практику та існування поза глобальним контекстом. Як, на вашу думку, можна змінити цю ситуацію?

Зараз ми спостерігаємо дві тенденції:

Перша — серйозний дефіцит того, що називається soft skills, навичок, що включають в себе ведення переговорів, ефективне управління командою, творче мислення, створення корисних контактів, управління часом, робота з мотивацією, критичне мислення і вміння вирішувати конфлікти. Цей важливий набір компетенцій в Україні порівняно слабо розвинений, так як більшу частину часу ми жили в вертикальній ієрархічній системі.

Друга тенденція — це розвиток нових технологій. Четверта промислова революція, або хвиля інновацій, не припиняється. Сьогодні успішний керівник не просто повинен знати стандарти управління XXI століття і вміти спілкуватися з людьми, але і зрозуміти, як управлінська структура взаємодіє з новими технологіями, що таке великі дані і взагалі «цифра», які можливості є у штучного інтелекту. Тому ми створюємо програми, які цікаві всім — від бізнесу до некомерційних організацій.

Зараз слухачі хочуть більше швидких, більш практично спрямованих програм, що надають свободу вибору. Це нове покоління, яке звикло до величезних потоків інформації. Ці люди будуть самі вирішувати, в який момент навчатимуться, і, безумовно, це впливає на освіту, на програми, на пропозицію освітніх продуктів, які пропонує Соціальна Академія.

— Які ваші прогнози щодо подальшого розвитку соціального підприємництва в Україні?

Інтуїтивно мені здається, що ідеї соціального підприємництва будуть швидко розвиватися. Хоча б тому, що супротивників у цього явища бути не повинно. Хто може бути проти соціальних проектів? Ніхто! Мені здається, що соціальним рано чи пізно стане весь бізнес — такі, принаймні мої враження від спілкування з новим поколінням.

Нинішні молоді люди більш альтруїстичні. Все зрозуміло: адже раніше грошей не було, тому наше покоління прагнуло до того, щоб їх отримати — швидко і як можна більше. А молодих людей бізнес як такий не цікавить: вони не хочуть просто заробляти гроші. Їм потрібно реалізувати себе, бути затребуваними, змінювати світ. Адже, як сказав, нобелівський лауреат Мухаммад Юнус, робити гроші — щастя, але робити інших щасливими — це потрійне щастя.